Європа давно вже взяла на озброєння велосипедний рух як один з напрямків покращення екології та здоров’я громадян. А транспортний Київ щоранку й щовечора звично стоїть у пробках і плює у повітря тисячами двигунів. Навіть якщо з дому до місця роботи – три-чотири кілометри.
Менталітет тут ні до чого – ми навіть не уявляємо, що може бути інакше. Але інакше не може, а повинно бути.
Залізний кінь – це добре. Залізні нерви та здоров’я – теж непогано. Лекторка Ірина Бондаренко, велоактивістка та координаторка АСОЦІАЦІЇ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ КИЄВА, спробує знайти золоту середину між цими поняттями. Спеціально для Києва та його мешканців.
